/usr/share/doc/ubuntu-packaging-guide-html-uk/introduction-to-ubuntu-development.html is in ubuntu-packaging-guide-html-uk 0.3.8.
This file is owned by root:root, with mode 0o644.
The actual contents of the file can be viewed below.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 | <!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD XHTML 1.0 Transitional//EN"
"http://www.w3.org/TR/xhtml1/DTD/xhtml1-transitional.dtd">
<html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml">
<head>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8" />
<title>1. Вступ у розробку Ubuntu — Ubuntu Packaging Guide</title>
<link rel="shortcut icon" href="./_static/images/favicon.ico" type="image/x-icon" />
<link rel="stylesheet" href="./_static/reset.css" type="text/css" />
<link rel="stylesheet" href="./_static/960.css" type="text/css" />
<link rel="stylesheet" href="./_static/base.css" type="text/css" />
<link rel="stylesheet" href="./_static/home.css" type="text/css" />
<link rel="stylesheet" href="./_static/pygments.css" type="text/css" />
<link rel="stylesheet" href="./_static/guide.css" type="text/css" />
<script type="text/javascript">
var DOCUMENTATION_OPTIONS = {
URL_ROOT: '../',
VERSION: '0.3.8',
COLLAPSE_INDEX: false,
FILE_SUFFIX: '.html',
HAS_SOURCE: true
};
</script>
<script type="text/javascript" src="./_static/jquery.js"></script>
<script type="text/javascript" src="./_static/underscore.js"></script>
<script type="text/javascript" src="./_static/doctools.js"></script>
<script type="text/javascript" src="./_static/main.js"></script>
<link rel="top" title="Ubuntu Packaging Guide" href="./index.html" />
<link rel="next" title="2. Підготовка" href="getting-set-up.html" />
<link rel="prev" title="Посібник розробника Ubuntu" href="index.html" />
</head>
<body class="home">
<a name="top"></a>
<div class="header-navigation">
<div>
<nav role="navigation">
<ul>
<li class="page_item current_page_item"><a title="Contents" href="index.html">Contents</a>
<li>
<form id="form-search" method="get" action="search.html">
<fieldset>
<input id="input-search" type="text" name="q" value="Search" />
</fieldset>
</form>
</li>
</ul>
</nav>
<a class="logo-ubuntu" href="http://packaging.ubuntu.com/">
<img src="./_static/images/logo-ubuntu.png" width="119" height="27" alt="Ubuntu logo" />
</a>
<a href="http://packaging.ubuntu.com/"><h2>Packaging Guide</h2></a>
</div>
</div>
<div class="header-content">
<div class="clearfix">
<div class="header-navigation-secondary">
<div>
<nav role="navigation">
<ul class="clearfix">
<li class="page_item"><a style="margin-right: 10px"
href="getting-set-up.html" title="2. Підготовка"
accesskey="N">наступний</a></li>
<li class="page_item"><a
href="index.html" title="Посібник розробника Ubuntu"
accesskey="P">попередній</a></li>
<li class="page_item"><a class="sub-nav-item" href="index.html">Ubuntu Packaging Guide »</a></li>
</ul>
</nav>
</div>
</div>
</div>
</div>
<div id="content" class="body container_12">
<div class="grid_12">
<!--<section id="main-section">-->
<div class="grid_9 alpha">
<div class="section" id="introduction-to-ubuntu-development">
<h1>1. Вступ у розробку Ubuntu<a class="headerlink" href="#introduction-to-ubuntu-development" title="Постійне посилання на цей заголовок">¶</a></h1>
<p>Ubuntu складається з тисяч різних компонентів, написаних великою кількістю мов проґрамування. Кожен компонент — бібліотека, засіб або графічний застосунок — доступний у вигляді пакунку джерельного коду. Пакунки джерельних кодів у більшості випадків складаються з двох частин: сам джерельний код і метадані. Метадані включають у себе залежності пакунку, інформацію про авторське право і ліцензію, а також інструкції зі збирання пакунку. Після того, як пакунок джерельних кодів скомпільований, у процесі збирання ми отримаємо двійкові пакунки, що є .deb файлами, які користувачі можуть встановити.</p>
<p>Кожного разу, коли виходить нова версія додатку, або коли хтось вносить зміни у джерельний код пакунку, що входить у склад Ubuntu, пакунок з джерельним кодом повинен бути завантажений на збірочні комп’ютери Launchpad для компілювання. Готові бінарні пакунки потім потрапляють у сховище ПЗ та його дзеркала у різних країнах. URL в <code class="docutils literal"><span class="pre">/etc/apt/sources.list</span></code> є посиланнями на сховище або його дзеркал. Кожного дня збираються образи для різних версій Ubuntu. Вони можуть бути використані у різних умовах. Є образи, які можна записати на USB-носії або на DVD-диски, образи, які можна використовувати для мережевого завантаження й є образи, призначені для встановлення на телефон або планшет. Ubuntu, серверна версія Ubuntu, Kubuntu й інші гілки мають специфічний перелік необхідних пакунків, які потрапляють в образ. Це образи, які потім використовуються для перевірки встановлення й забезпечують зворотній зв’язок для подальшого планування випуску.</p>
<p>Розробка Ubuntu дуже залежить від поточної фази циклу випуску. Ми випускаємо нову версію Ubuntu щопів-року, що можливо лише завдяки тому, що ми встановлюємо точні дати «заморожування». При досягненні кожної дати заморожування очікується, що розробники будуть вносити рідші та менш значущі зміни. Заморожування нових функцій (feature freeze) — це перша велика дата заморожування, що приходить після проходження першої половини циклу розробки. На цьому етапі нові функції повинні бути переважно зреалізовані. У залишкову частину циклу має бути зосередженя на виправленні вад. Після цього «заморожується» користувацький інтерфейс, потім документація, ядро й тощо, після чого випускається бета-версія (beta release), яка інтенсивно тестується. Після того, як випущена бета-версія, виправляються лише критичні помилки, й випускається release candidate, який, якщо він не містить серйозних помилок, стає у подальшому кінцевим випуском.</p>
<img alt="./_images/cycle-items.png" src="./_images/cycle-items.png" />
<p>Тисячі пакунків джерельного коду, мільярди рядків коду, сотні розробників потребують більше спілкування й планування для підтримування високих стандартів якості. На початку й у середині кожного циклу випуску організовується Ubuntu Developer Summit, де розробники та участники збираються разом, щоб планувати нові функції у наступних випусках. Кожна функція обговорюється зацікавленими сторонами, і складається специфікація, що містить детальну інформацію про початкові припущення, реалізації, внесення необхідних змін у інші пакунки, про тестування тощо. Усе це робиться прозоро й відкрито, тож Ви можете взяти участь віддалено, подивитися видивотрансляцію, поспілкуватися з участниками та підписатися на специфікації, щоб завжди знати про те що відбувається.</p>
<p>Втім на нараді можуть бути обмірковані не усі зміни, оскільки Ubuntu залежить від змін, що вносяться у інші проєкти. Тому участники розробки Ubuntu залишаються постійно на зв’язку. Більшість команд або проєктів використовують окремі переліки розсилки, щоб уникнути більшого потоку не пов’язаних з їх спеціялізацією листів. Для більш безпосереднього координування розробники і добровільні участники використовують Internet Relay Chat (IRC). Усі оговорення є відкритими та публічними.</p>
<p>Ще одним важливим інструментом зв’язку є звіти про вади. Якщо у пакунку або частині інфраструктури виявлена помилка, звіт про неї відправляється на Launchpad. У цьому звіті зібрана уся інформація, й при необхідності відомості про важливість, статус помилки, та особа призначена для її усунення оновлюються. Це робить звіт про ваду ефективним засобом відстежування помилок у пакунках або проєктах й оптимізації робочого навантаження.</p>
<p>Велика частина доступних в Ubuntu проґрам створена не самими розробниками Ubuntu. Багато з проґрам написані розробниками з інших проєктів з відкритим джерельним кодом, а потім інтегровані в Ubuntu. Такі проєкти прийнято називати «апстрімом» (від англ. upstream — угору за течією), оскільки їх джерельний код вливається в Ubuntu, де ми «просто» інтегруємо його у систему. Зв’язок з апстрімом дуже важливий для Ubuntu. Не лише Ubuntu отримує проґрамний код з апстріму, але й апстрім отримує від користувачів Ubuntu(й інших дистрибутивів) звіти про вади та латки.</p>
<p>Найважливішим апстрімом для Ubuntu є Debian. Debian — це дистрибутив, на якому заснована Ubuntu, й саме там створені багато інженерних рішень, що стосуються інфраструктури пакунків. За традицією, в Debian для кожного окремого пакунку завжди є супроводжуючий (мейнтейнер) або окрема група супроводу. В Ubuntu теж є команди, зацікавлені у роботі над підмножиною пакунків й, зрозуміло, кожен розробник має власну область компетенції, але участь (і права завантаження змін) зазвичай доступні будь-кому, хто продемонструє здатність та бажання працювати.</p>
<p>Внести зміну в Ubuntu новому участнику не так складно, як здається, й це може бути вельми корисним досвідом. Це дозволяє не лише навчитися чомусь новому й захоплюючому, але й поділитися своїм вирішенням проблеми з мільйонами інших користувачів.</p>
<p>Розробка відкритого проґрамного забезпечення відбувається у розподіленому світі, у якому у розробників можуть бути різні цілі й різні області інтересів. Наприклад, може бути так, що окремий апстрім зацікавлений у роботі над великим нововведенням, в той час як Ubuntu, внаслідок тісного розкладу релізів, більше зацікавлена у випуску стабільної версії, у якій лише виправлені деякі вади. Тому ми використовуємо «Ubuntu Distributed Development», де робота над кодом ведеться у різних гілках, які потім зливаються один з одним після перевірки коду й достатньої кількості обговорень.</p>
<img alt="./_images/cycle-branching.png" src="./_images/cycle-branching.png" />
<p>У приведеному вище прикладі має сенс включити в Ubuntu існуючу версію проєкту, зробити виправлення вад, додати їх у апстрім для наступного випуску проєкту й включити його (якщо він до цього придатний) у наступний випуск Ubuntu. Це буде найкращим компромісом і ситуацією у якій виграють обидві сторони.</p>
<p>Щоб виправити помилку в Ubuntu, потрібно спочатку отримати джерельний код пакунку, попрацювати над його виправленням, забезпечити свою роботу документацією, щоб іншим розробникам та користувачам було легко зрозуміти, що саме Ви зробили, а потім зібрати пакунок й протестувати його. Після того, як Ви протестували змінений пакунок, можна запропонувати включити його у поточний розроблюваний реліз Ubuntu. Розробник з правом завантаження перевірить Ваш пакунок й потім інтегрує його в Ubuntu.</p>
<img alt="./_images/cycle-process.png" src="./_images/cycle-process.png" />
<p>При спробі знайти вирішення корисно перевірити, чи відомо про проблему, над якою Ви працюєте в апстрімі, й чи не знайдено там вже її можливе вирішення. Якщо ні, зробіть усе можливе, щоб вирішити проблему спільними зусиллями.</p>
<p>Додаткові кроки, які Ви можете зробити, — це адаптування Вашої зміни для попередніх підтримуваних випусків Ubuntu й відправлення її в апстрім.</p>
<p>Найважливішими вимогами для успішної розробки в Ubuntu є: вміти «примушувати речі знову працювати», не боятися читати документацію й задавати питання, бути командним гравцем та мати певну схильність до роботи детектива.</p>
<p>Відповідними місцями для отримання відповідей на Ваші питання є <code class="docutils literal"><span class="pre">ubuntu-motu@lists.ubuntu.com</span></code> і <code class="docutils literal"><span class="pre">#ubuntu-motu</span></code> на <code class="docutils literal"><span class="pre">irc.freenode.net</span></code>. Там Ви легко знайдете багато нових друзів і людей, які поділяють вашу пристрасть: робити світ кращим, поліпшуючи відкрите проґрамне забезпечення.</p>
</div>
<div class="divide"></div>
</div>
<div id="sidebar" class="grid_3 omega">
<div class="container-tweet">
<div class="browse-guide">
<h3>Browse The Guide:</h3>
<ul>
<li class="prev">
<a href="index.html"
title="Попередній розділ: Посібник розробника Ubuntu">Go Previous</a>
</li>
<li class="center">
<a title="Back to Index" href="index.html">Index Guide</a>
</li>
<li class="next">
<a href="getting-set-up.html"
title="Наступна тема: 2. Підготовка">Go Next</a>
</li>
</ul>
<span>Ця сторінка:</span> <a href="./_sources/introduction-to-ubuntu-development.txt"
rel="nofollow">Відобразити вихідний текст</a>
</div>
</div>
<div id="back_top"><a href="#top">Back to Top</a></div>
</div>
<!--</section>-->
</div>
</div>
<div class="shadow"></div>
<footer>
<div>
Version: 0.3.8.
<a href="https://bugs.launchpad.net/ubuntu-packaging-guide">Report bugs</a> or
<a href="https://code.launchpad.net/~ubuntu-packaging-guide-team/ubuntu-packaging-guide/trunk">grab the source code</a> from Launchpad.
Створено з використанням <a href="http://sphinx-doc.org/">Sphinx</a> 1.4.4.
<br />
© Copyright 2010-2016, Ubuntu Developers, Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/">
Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License</a>.
<a rel="license" href="http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/">
<img alt="Creative Commons License" style="border-width:0"
src="./_static/images/cc-by-sa.png" /></a>
<br />
<a href="http://people.ubuntu.com/~mitya57/ubuntu-packaging-guide-readme.html#translating">Help translate</a> or
<a href="./_static/translators.html">view the list of translators</a>.
</div>
</footer>
</body>
</html>
|